Знайомимо з активними учасниками проєкту Shelter Ukraine
— Скажіть, як вас звуть, звідки ви приїхали та скільки часу вже у Верховині?
Я Лариса Миколаївна Ігнатова. Народилася 1972 року на Харківщині, в селі Катеринівка. Все життя спілкуюсь українською мовою і завжди надихала інших це робити.
У 2016 році я вперше відвідала Верховину, привезла сюди групу студентів і познайомилася з гуцульським краєм. Згадую історію, коли одна з моїх учениць сказала своїм батькам, що не хоче на море, а хоче на Гуцульщину, про яку я розповідала. Це було дуже цікаво.
— Як ви опинилися у Верховині?
Коли почалася війна, син зателефонував, і спочатку я не повірила, що це відбувається. Але перший тиждень ми з донькою були змушені залишитися в Харкові. Після цього ми поїхали на Вінниччину, але я знала, що хочу до Верховини. Народилася на Слобожанщині, але моя душа завжди була в цьому краї. І вже 3 роки я проживаю тут.
— Як змінилося ваше життя у Верховині?
Я познайомилася з неймовірними цікавими та творчими людьми Верховинщини: Василем Нагірняком, Іваном Зеленчуком, Марією Маківничук, Галиною Кутащук, Сніжаною Николюк, і це тільки початок цього списку.
— Чим ви займаєтеся у Верховині?
Я викладаю українську мову, літературу та риторику. Також бачу цінність у тому, щоб розповідати дітям більше про гуцульський діалект і хочу по максимуму прославити цей край.
— Що для вас Shelter?
Коли я прийшла в Shelter, відчула опіку та допомогу. Сама розповідаю про Shelter, беру контакти у людей і називаю його прихистком. Пишу про це у віршах, де дякую всім за прихисток.
— Ви презентували свою книгу. Розкажіть про це.
Це була цікава подія. Там я познайомилася з Іриною, яка теж була мешканкою Харкова. Ми разом пройшли похід відстанню 32 кілометри й відтоді стали подругами. На подію прийшли люди, які вже знали мене, і коли вони ставили питання і слухали, це було дуже цікаво, адже відбувся своєрідний обмін досвідом і порадами.
— Чи є у вас якісь історії, які запам'яталися із Shelter?
Згадую історію з Лісової школи. Хлопчик 5 років, Дамір, взяв мене за руку і весь час йшов так, просив розповідати більше цікавих історій. Такі зустрічі об’єднують людей різного віку — від малих до дорослих.
— Які ваші улюблені заняття на проєкті?
Мої улюблені заняття: Лісова школа, зустрічі з суспільствознавства, перегляд мультфільмів, відвідування форумів ВПО.
Проєкт «Shelter Verkhovyna» реалізується ГО "Альянс розвитку" за співфінансування Європейського Союзу та Schüler Helfen Leben.