Учасниця Shelter Chervonohrad поділилася своєю історією виїзду з рідної домівки:

"Добрий день. Мій син Маєв Іван займається дзюдо. Ми приїхали з м. Нова Каховка, яке зараз знаходиться під окупацією. Прожили під окупацією жахливих півтора місяця. Було дуже важко виїхати, але нам пощастило. Мій чоловік воював із перших днів війни, але через пів року він пішов навчатися на офіцера, і за ним ми переїхали в м. Стрий. Дякую за можливість для сина розвиватися і відволікатися, бо він постійно хоче додому.

Хочеться забути все, що сталося... Було страшно. Я вагітна, жила з маленьким сином у батьків в селі неподалік від ГЕС (яка наразі підірвана). Часті вибухи, літаки, ракети — все це було нашим жахом. Ми бігали в підвал, ховалися. Було страшно через можливі обшуки, і те, що можуть знайти якісь дані, що мій чоловік — атошник. Телефон мав бути чистим, а все українське ми ховали, закопували в землю, щоб ніде нічого не залишилося. І коли нам вдалося виїхати, ми відчули таке полегшення, таку свободу, яка можлива тільки для українців!

Коли ми виїжджали, нас обшукували кожні 500 метрів. Військові зі зброєю — це було дуже страшно."