Минулого тижня наші німецькі партнери з організації Peer-Leader-International (@peer_leader_international) відвідали Верховину. Ця поїздка суттєво відрізнялася від усіх попередніх — цього разу це був не формат нарад і робочих зустрічей, а глибоке занурення в культуру та реальність життя в Україні.
Для частини команди це була перша поїздка до Верховини, для когось — уже п’ята. Але для всіх без винятку цей досвід був новим, адже ми свідомо змістили фокус із робочих процесів на спільне проживання місцевого контексту.

Протягом цих днів ми багато спілкувалися з місцевими мешканцями, знайомилися з побутом, традиціями та живою гуцульською культурою. Відбулися глибокі зустрічі, зокрема розмова з отцем Іваном Рибаруком. Ми мандрували Верховиною, відкривали нові локації, разом відвідували «Лісову школу» — один із наших проєктів у горах, де партнери побачили унікальний формат відновлення для дітей.

Навіть через спільні обіди та знайомство з гуцульською кухнею відбувався живий міжкультурний обмін.
Були й важкі, але важливі моменти — дотики до війни не як до абстрактного поняття, а як до особистого досвіду людей. Спілкування з родиною загиблого військового, живі історії втрат і стійкості є речима, які складно зрозуміти дистанційно.

Ми поділилися реальністю життя в Україні під час війни: роботою, стійкістю, щоденними викликами і внутрішньою силою людей. А наші партнери поїхали з багажем відчуттів, які формують глибше розуміння та ідеї майбутніх проєктів.